Польща – один з найбільших ворогів Росії. Аналіз пропагандистських наративів

Період з квітня по липень 2021 р. призвів до активізації російських пропагандистських центрів на польському напрямку в контексті будови іміджу Республіки Польща як джерела напруженості та прямої загрози безпеці Росії та Білорусі. В рамках поширювання меседжів основна увага була приділена формуванню вкрай негативного іміджу Польщі, який базувався на висвітленні теми підготовки Польщі та НАТО до провокації в регіоні та підготовки безпосередньої агресії на калінінградьскому та білоруському “напрямку”. У російської перспективі бачення реальності Польща стає не лише місцем, де НАТО здійснює свої військові маневри (створені для військових провокацій), але це база, яка використовується Альянсом для збору військових частин, які мають відігравати ключову роль в наступі НАТО у майбутньому. Таким чином, російські пропагандистські центри створюють, з одного боку, образ Польщі як маріонетки НАТО що використовується Заходом як платформа яка дозволяє реалізувати його “агресивні” наміри. З іншого натомість, Польща створена становить силю, яка з власної волі та власними ресурсами стимулює напругу та готується до провокації. Повідомлення на цю тему у згаданий період стосувались зокрема, 1)покупки Польщею турецьких безпілотних літальних апаратів “Байрактар”, 2) темою підготовки польських аеропортів нібито для накопичення ударного потенціалу НАТО на кордонах Білорусі, 3) підготовку спеціальних диверсійно-розвідувальних груп якім мають вторгнути в Білорусь. Водночас російська сторона висвітлила тему розміщення в Польщі американської системи протиракетної оборони “Aegis Ashore”, що також було представлено як загрозу безпеці Росії та Білорусі. Російська сторона проводить дезінформаційну діяльність на основі зчеплення цих двох повідомлень: з одного боку, Польща готується до агресії і закликає західні країни робити “русофобські” кроки, а з іншого боку, Польща це маріонетка США, яка використовувалася для реалізації агресивних планів Вашингтону.

Вищевказані меседжі вкладаються у два контексти. Перший, створює інформаційну базу, необхідну для досягнення цілей зовнішньої та внутрішньої політики Росії. Це означає, що створення образу існування “близького ворога” служить стимулюванню консолідації російського суспільства навколо сильного лідера, армії та спецслужб. Другий контекст стосується маневрів “Захід-2021”. Згідно з цим припущенням російська сторона, завдяки діяльності своїх пропагандистських центрів, стимулює страх перед атаком Польщі та НАТО на Білорусь. Це звязано з процесом формування у суспільства потреби на “захист”. Звичайно, лише Росія може відповідно “захистити” Білорусів від уявної атаки. За допомогою такого роду маневру російська сторона не лише формує позитивний імідж Росії в Білорусі, але й ініціює в білоруському суспільстві необхідність присутності в країні військ Російської Федерації. У цьому контексті російська сторона одночасно підтримує білоруські пропагандистські центри та білоруські політичні кола у кампанії у якойи створюютъ образ Польщі  як ворога, який нібито здійснює операції спрямовані на дестабілізацію внутрішньої ситуації у Білорусі. Цей наратив в першу чергу використовується для створення іміджу Польщі як сили відповідальної за “антидержавну” діяльність білоруської опозиції.

Будова образу Польщі як головного ворога Російської Федерації пов’язане з повідомленнями, які формують негативний імідж України. Згідно з російськими наративами, загрозу Білорусі, окрім поляків, становлять “українські націоналісти” та Збройні сили України. Дедалі більше акцентується на темі перетворення України на базу НАТО та на підготовці України до дестабілізації ситуації в Білорусі (включаючи підготовку диверсійних груп, які мають в’їхати до Білорусь). Польська тема, між іншими, використовується також щоб створити образ військової підтримки, яку Польща повинна надати Україні в рамках підготовки до “наступу на Донбас”. Ця активність проявляється шляхом трансляції фейкових новин про появу польських військ на Донбасі, які мають свідчити про агресивні наміри Києва та НАТО. Варто також зазначити, що російська сторона створює образ Україну як загрози для російського впливу на чорноморський просторі. У цьому контексті була проведена пропагандистська кампанія, пов’язана з маневрами “Sea Breeze 2021”, в рамках якої Україна була представлена ​​як “база”, що дозволяє НАТО проводити антиросійські провокації. Цей наратив доповняни повідомленнями, що нібито Україна стимулює НАТО до наступальних дій проти Росії (ініцює маневри в цьому регіоні). Подібним чином представлена ​​Польща в контексті стимулювання присутності сил НАТО в Україні, а також у Польщі та країнах Балтії. У російської “реальності”, Польща є силою, яка постійно породжує проблеми як для Росії, так і для всього НАТО та ЄС. Окрім сектору безпеки, Польща має провокувати напруженість на лініях Франція-Німеччина-Росія та Німеччина-Росія (“Північний потік-2”). Згідно з російськими повідомленнями, в результаті своєї “русофобської” політики Варшава стимулює країни ЄС до того щоб викинути Польщу за межі своєї зовнішньої політики. Формується образ маргіналізації Польщі в ЄС, а також образ зростання відкритості ЄС на відновлення “діалогу” з Москвою. Цілями російської сторони є не лише консолідація свого та білоруського суспільства навколо існування “загрози” з боку Польщі та НАТО, а й виправдання своїх провалів у галузі міжнародної політики (включаючи питання санкцій).

Міхал Марек, Засновник Науково-дослідного центру з проблем сучасного середовища безпеки, Польща

Публікація відображає виключно думку автора/ів і не може ототожнюватись з офіційною позицією Міністерства Закордонних Справ Польщі. Публічне завданняфінансується Міністерством закордонних справ Республіки Польща у конкурсі «Публічна дипломатія 2021 рік»