Connection between the language skills and forms of employment of migrants and refugees

05 April 2023

Polish-Ukrainian Opinion Platform Publcations

Author: Bartłomiej Potocki, Director of the Institute for Migrants’ Rights

When the Russian Federation began its war against Ukraine on February 24, 2022, an extremely rapid and massive influx of war refugees from Ukraine to neighboring countries began. In connection with the fulfillment of the conditions from the EU Directive of 2001, it was decided to cover these people with temporary protection.

Ukraine, wanting not to lose the mobilization possibilities of its own society, forbade a man aged 18-60 to leave the country. The consequence of this is the specific profile of the forced migrants from Ukraine. A refugee from Ukraine is usually a woman with at least one child, aged between 34 and 40 years. According to this outline, such a person will most often have a higher education obtained in Ukraine.

According to the declarations of refugees from Ukraine, 1/3 of them speek English, and 50% declare knowledge of Polish at the basic level. Only 5% of them can speek Polish very well. According to the results of National Bank of Poland research, 30% of refugees of working age have already found a job in Poland, and another 50% are actively looking for it. According to the data of the Ministry of Family and Social Policy, 2/3 of refugees from Ukraine of working age had found a job, which is an exceptionally good activation result.

The exceptionally good activity of refugees from Ukraine on the territory of the Republic of Poland translates very well into the assessment of people from Ukraine by the host society. One of the biggest fears of Polish society was that refugees from Ukraine would draw from the Polish social welfare system, but the data on professional activity directly contradict such a phenomenon. The narrative of the Polish authorities, both central and local government, went in the direction of emphasizing activity, as well as the fact that social assistance is not an important factor in choosing Poland as a country to settle in. On the other hand, in the community of people from Ukraine it builds the conviction that taking up professional activity is necessary for a peaceful life in Poland.

However, in the discussion on the professional activity of refugees, there was no mention of the risks resulting from such a rapid integration of refugees into the labor market. Language is a plane of mutual understanding. In a situation of imbalance in the labor market, the bargaining capacity of a refugee without knowledge of the language is negligible.

Part of the socio-political commentariat emphasized that the previous migration network led to a situation in which there were a lot of migrants from Ukraine in the role of lower-level managers, so they could easily introduce and supervise a new employees who did not speak Polish. After all, anti-mobbing anti-discrimination mechanisms, which were developed over the years in workplaces, could not apply to these people, because they were transmitted not by the institutions established by the employer, but by some specific people. And therefore, there may occur irregularities and abuses, about which the employer did not even know as there was no possibility of mutual understanding and communication between the employees and superiors, who did not speak Ukrainian.

In addition, no attention was paid to the increase in cases of estimated forced labor and the form of modern slavery in Poland. According to various sources, in the period of 2022 in Poland there was an increase in estimated forced laborers from 70,000 to even 100,000 people. One can be tempted to hypothesize, that if these people knew the Polish language at last at a communicative level, they would largely avoid becoming victims of forced labor.

IPM of Ukraine Foundation strives in cooperation with PIP to inform as widely as possible about workers’ rights, as well as to give the opportunity to consult on the legality of employment and the form in which work is performed. Until the war we noticed a gradual decrease in the number of situations in which migrants were employed in a form other than an employment contract. However, after the massive influx of refugees from Ukraine, these trends have changed. Civil law contracts have become an increasingly common form of concluding contracts, especially contracts of mandate and other types of contracts for the provision of services. And oftenly this cooperation had all the characteristics of an employment relationship. Our hypothesis is that people who did not have guaranteed social security took up work in the form they were offered. In addition, the labor market in Ukraine does not know such a contract as a mandate contract. Therefore, very often when refugees conclude a contract with an employer, they did not even assume that the contract they sign was any different from the employment contract.

Another threat resulting from the lack of knowledge of the Polish language are potential accidents at work. In one of the companies surveyed by IPM, there was a situation in which a refugee who did not know Polish pressed a button, which caused the turn off of production for several hours. We may assume, that safety instructions, as well as OHS training was also carried out only in Polish, and therefore this person did not have the proper knowledge that an employee operating a given equipment should have. If we accept this assumption as possible, it should be allowed that a refugee person who does not know Polish may lead to an accident at work resulting in disability or death, only because of the lack of knowledge of the language.

A distant but at the same time significant threat, with which I would like to end about the relationship between the lack of language skills and working conditions, is the phenomenon of a parallel society. Lack of knowledge of the language, as well as the difficult opportunity to learn this language, will cause the refugee community to look for a way of social advancement and earning opportunities, only in the circle of people speaking the same language. Therefore, if these people during their work and private life use only their mother tongue and in a group of migrants, it may lead to the creation of a parallel society.

In conclusion, language as a fundamental element of adaptation and integration should be the first element that the host state will provide for refugees. Lack of knowledge of the language entails a series of events, which in consequence can turn into the creation of a society covered by a lot of tensions and misunderstandings. Therefore, the refugee crisis teaches that ensuring universal, equal learning of the language of the host country is next in the process of dealing with refugees after the implementation of humanitarian needs. Professional activation or setting up a business by these people should be promoted later. In addition, these indicators are not reliable to conclude that refugees integrate well into the host society.

The article was prepared as part of the project “4Ukraine. Migration challenges: lessons from Poland and Germany” of the “Bridges of the Future. Poland and Germany for Ukraine” of the Foundation for Polish-German Cooperation. The project is financed by the Federal Foreign Office of Germany.

Назва: Зв’язок між мовними навичками і формами зайнятості мігрантів і біженців

Автор: Бартломей Потоцький, Директор Інституту прав мігрантів

Коли 24 лютого 2022 року Російська Федерація розпочала загарбницьку війну проти України, почався надзвичайно стрімкий та масовий наплив воєнних біженців з України до сусідніх країн. У зв’язку з виконанням умов з Директиви ЄС від 2001 року було прийнято рішення надати цим людям тимчасовий захист.

Україна, не бажаючи втрачати мобілізаційні можливості власного суспільства, заборонила виїжджати з країни чоловікам у віці 18-60 років. Наслідком цього є специфічний профіль вимушених переселенців з України. Біженцем з України зазвичай є жінка, віком від 34 до 40 років, яка має принаймні одну дитину. Згідно з цим описом, така людина скоріше всього матиме вищу освіту, здобуту в Україні.

Згідно з дослідженнями, 1/3 з них володіє англійською мовою, а 50% декларує знання польської мови на базовому рівні. І лише 5% з них володіє польською на досить хорошому рівні. Згідно з результатами дослідження Національного Банку Польщі, 30% біженців працездатного віку вже знайшли роботу в Польщі, а ще 50% активно її шукають. Натомість за даними Міністерства сім’ї та соціальної політики, роботу знайшли 2/3 біженців з України працездатного віку, що є виключно хорошим результатом їх трудової активізації.

Високий рівень трудової активності біженців з України на території Республіки Польща дуже добре впливає на оцінку людей з України приймаючим суспільством. Одним з найбільших побоювань польського суспільства було те, що біженці з України використовуватимуть привілеї польської системи соціального забезпечення, але дані про професійну діяльність прямо суперечать такому явищу. Польська влада різних рівнів, як центрального так і місцевого, активно підкреслює цю інформацію а також факт, що соціальна допомога не є важливим фактором у виборі Польщі як країни для тимчасового проживання. Серед українців цей факт, натомість, укріпив думку, що професійна діяльність дуже необхідна для спокійного життя на території Республіки Польща.

Однак часто у дискусіях про професійну діяльність біженців не згадується про ризики, пов’язані з такою швидкою інтеграцією у ринок праці. Мова – це площина взаєморозуміння. У ситуації дисбалансу на ринку праці це означає, що переговорна спроможність біженця без знання мови скоріше всього є незначною.

Частина думок і коментарів стосувалась того, що з огляду на попередній міграційний досвід у Польщі працювало багато мігрантів з України на посадах менеджерів нижчої ланки, тому вони могли легко представити та контролювати роботу нового працівника, який не володіє польською мовою. При цьому не враховувався факт, що всі антимобінгові, антидискримінаційні механізми а також робочі стандарти вироблені роками на робочих місцях могли не поширюватися на цих людей. Адже всю інформацію передавали не установи які створив до цього роботодавець, а конкретні люди, тому на робочих місцях могли відбуватися певні порушення і зловживання, про які роботодавець навіть не знав, оскільки керівництво не мало можливості контактувати зі своїми співробітниками, які володіли тільки українською мовою, безпосередньо.

Крім того, не було приділено достатньої уваги збільшенню випадків примусової праці та формі сучасного рабства в Польщі. За оцінками різних джерел, у період 2022 року в Польщі кількість примусових робітників збільшилась з 70 000 до навіть 100 000 осіб. Можемо припустити, що якби ці люди володіли польською мовою хоча б на комунікативному рівні, вони значною мірою могли би цьому протистояти.

IPM-Foundation Ukraine прагне у співпраці з PIP якомога ширше інформувати про права працівників, а також надавати можливість консультацій щодо законності працевлаштування та форми виконання роботи. До початку загарбницької війни ми спостерігали поступове зменшення кількості ситуацій, в яких мігранти працевлаштовувалися в іншій формі, ніж це передбачав трудовий договір. Однак після масового напливу біженців з України ці тенденції змінилися. Цивільно-правові договори стають все більш поширеною формою угод, особливо поширились випадки укладання договорів на виконання певних завдань та інші видів угод про надання певних послуг. Дуже часто це були ситуації, в яких ця співпраця мала всі ознаки трудових відносин. Наша гіпотеза полягає в тому, що люди, які не мали гарантованого соціального забезпечення, працювали на основі такої угоди, яку їм пропонували. Крім того, на ринку праці в Україні не має такої угоди, як договір на виконання певного завдання. Тому дуже часто, коли біженці укладають угоду з роботодавцем, вони навіть не припускають, що договір, який вони підписують, чимось відрізняється від трудового.

Ще однією загрозою, що виникає через незнання польської мови, є потенційні нещасні випадки на виробництві. В одній з компаній, опитаних IPM, виникла ситуація, в якій біженець, який не знав польської мови, натиснув кнопку, і зупинив виробництво на кілька годин. Можемо припустити, що інструктаж з техніки безпеки, а також навчання з охорони праці також проводився тільки польською мовою, а тому ця людина не володіла належними знаннями, які повинен мати співробітник, котрий обслуговує дане обладнання. Тому слід допустити, що біженці, які не знають польської мови, тільки через незнання мови можуть спричинити нещасний випадок на виробництві, який може призвести до інвалідності або смерті.

Далекою, але в той же час значною загрозою, з якою хотілося б закінчити про взаємозв’язок між відсутністю знання мови і умовами праці, є феномен паралельного суспільства. Недостатнє знання мови, а також труднощі з її вивченням можуть призвести до того, що біженці почнуть шукати можливості заробітку та соціального просування виключно серед осіб, з якими вони розмовляють одною мовою. Тому якщо ці люди і під час роботи, і в приватному житті спілкуються виключно рідною мовою, в колі інших мігрантів, це може призвести до створення так званого паралельного суспільства.

Отже, знання мови, яка фундаментальний елемент адаптації та інтеграції має бути елементом, який приймаюча держава повинна забезпечити для біженців. Незнання мови тягне за собою низку подій, які можуть призвести до того, що суспільство буде охоплене великою кількістю непорозумінь і напружень. Тому міграційна криза вчить нас тому, що забезпечення загального, рівноправного вивчення мови приймаючої країни є наступним кроком у процесі роботи з біженцями після забезпечення їх гуманітарних потреб. Тільки після цього варто робити кроки для професійної активізації цих осіб чи заохочувати їх створювати власний бізнес. Крім того, ці показники не є надійними, щоб зробити висновок про те, що біженці добре інтегруються в приймаюче суспільство.

Стаття підготовлена в рамках проекту «4Ukraine. Міграційні виклики: уроки з Польщі та Німеччини» проекту «Мости майбутнього. Польща та Німеччина для України» Фонду польсько-німецької співпраці. Проект фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини.