Challenges of migration: Experiences from Poland and Germany with refugees from Ukraine

11 April 2023

Author: Urs Unkauf, Federal Managing Director of the Federal Association for Economic Development and Foreign Trade (BWA)

In consequence of the Russian attack on Ukraine from February 24, 2022 and the resulting war, Europe is now facing one of the largest refugee crisis since World War II, which at the same time poses a major challenge to the hosting countries. This problem particularly concerns Poland and Germany, where most Ukrainians fleeing the war are now living. Many of them would like to live a relatively normal life and support themselves until the war is over. However, it is not easy for the hosting countries to provide the necessary social and economic conditions in an appropriate way.

Poland has been actively supporting refugees from Ukraine since the outbreak of the war. The country has provided temporary shelter, food, and medical assistance to more than 1.5 millions of refugees who have fled their homes. The Polish government has granted refugee status to many Ukrainians who have applied for it, providing them with legal protection and allowing them to stay in the country for an extended period. The government of Prime Minister Mateusz Morawiecki has taken the requirements of the humanitarian emergency situation into account in an exemplary manner and, in close cooperation with numerous regional and local initiatives supported by volunteers, has contributed pragmatically and unbureaucratically to covering the basic needs of the refugees. In addition to government support, various NGOs and volunteer groups in Poland have been actively involved in providing assistance to the refugees from Ukraine. These groups have set up temporary shelters, provided food and medical assistance, and organized educational and vocational training programs for refugees. According to an analysis presented by the Atlantic Council, Poland hence takes a leading position in Europe: „Poland has in many ways set the standard for Europe’s humanitarian response to the Russian attack on Ukraine. Since the invasion began, Poland has welcomed more Ukrainian refugees than any other European country, while also providing a range of benefits such as access to healthcare and education along with employment possibilities.“^[1]

Germany, which is the final destination for many Ukrainian refugees, has been providing significant support to refugees from Ukraine. Since 24 February 2022, Germany has already provided Ukraine with aid totalling more than 14 billion euros – as humanitarian assistance, direct payments or in the form of arms.^[2] According to the Federal Government, Germany has so far taken in about one million refugees from Ukraine – the exact number is currently (as of March 27, 2023) 1,066,000. 62 % of the adult refugees are women. The proportion of children and young people under the age of 18 is around 34 %. One of the major challenges in providing support to refugees from Ukraine has been the language barrier. Many of the concerned people speak only Ukrainian or Russian language, making it difficult for them to communicate with locals and access essential services. Both Poland and Germany have addressed this challenge by providing language training programs to refugees, helping them learn the local language and to communicate effectively with local authorities. The central support portal “www.germany4ukraine.de” now provides important basic information in four languages (German, English, Russian and Ukrainian).

For Germany, which as a result of the migration crisis of 2015 and the following years practised a very liberal admission practice that was not coordinated with its Central and Eastern European partners, there is also a need to differentiate more strongly between humanitarian asylum and the granting of residence permits for people who demonstrably flee primarily for economic reasons. Another common challenge has been the integration of refugees into the host societies. Both Poland and Germany have been actively working to address this challenge by providing vocational training and job placement programs for the refugees. This has not only helped refugees gain employment but has also contributed to the local economy by filling some existing gaps in the local labour markets.

For Europe as a whole, the question arises as to the medium to long-term future prospects for the people from Ukraine. According to a recent study by the Centre for Economic Strategy (CES), between 0.9 and 2.7 million Ukrainians are expected to remain abroad. The survey also shows an uneven distribution of generations.[1] While younger and more highly educated people tend to stay abroad, it is precisely these socio-demographic groups that are urgently needed for the reconstruction of the country in the future. The comparison of Polish and German experiences shows that coordinated solutions to common challenges are indispensable. Increased German-Polish coordination of support services for people from Ukraine can, not least, provide an impetus for further optimising these processes within the EU as well.

This article was prepared as part of the project “4Ukraine. Migration challenges: lessons from Poland and Germany” of the “Bridges of the Future. Poland and Germany for Ukraine” of the Foundation for Polish-German Cooperation. The project is financed by the Federal Foreign Office of Germany. The partners of the event are the “Our Choice” Foundation and the Federal Association for Economic Development and Foreign Trade (BWA).

^[1] Cf. Poland is leading Europe’s response to the Russian invasion of Ukraine – Atlantic Council.

^[2] A detailed presentation of the aid services provided by the Federal Government, broken down by Federal Ministry, can be found here: Deutsche Unterstützungsleitungen für die Ukraine nach Ressorts (bundesregierung.de).

[3] Cf. A survey of Ukrainian refugees – German Economic Team (german-economic-team.com).

Міграційні виклики: Досвід Польщі та Німеччини у допомозі біженцям з України

Автор: Урс Ункауф, Федеральний Управляючий Директор BWA

Внаслідок нападу Росії на Україну 24 лютого 2022 року та подальших воєнних дій, Європа постала перед з однією з найбільших міграційних криз з часів Другої світової війни, яка водночас становить серйозний виклик для приймаючих країн. Особливо ця проблема стосується Польщі та Німеччини, де зараз проживає найбільше українців, які рятуються від війни. Багато з них хотіли б жити відносно нормальним життям і утримувати себе до закінчення війни. Однак, приймаючим країнам нелегко забезпечити необхідні соціальні та економічні умови належним чином.

Польща активно підтримує біженців з України ще з початку війни. Понад 1,5 мільйона осіб, які залишили свої домівки, отримали тут тимчасовий притулок, їжу та медичну допомогу. Польський уряд надав відповідний правовий статус багатьом українцям, які за ним звернулися, надавши їм захист і дозволивши їм залишатися в країні протягом тривалого періоду. Уряд Прем’єр-міністра Матеуша Моравецького взяв до уваги вимоги надзвичайної гуманітарної ситуації та у тісній співпраці з численними регіональними та місцевими організаціями, підтриманими волонтерами, прагматично та небюрократично сприяв покриттю основних потреб біженців. Окрім державної підтримки, різні громадські організації та волонтерські групи в Польщі беруть активну участь у наданні допомоги біженцям з України. Ці групи створили тимчасові притулки, надали їжу та медичну допомогу, а також організували освітні та професійні програми підготовки біженців. Згідно з аналізом, представленим Atlantic Council, Польща займає перші позиції в Європі щодо допомоги біженцям: «Польща багато в чому встановила стандарт гуманітарної відповіді Європи на напад Росії на Україну. З початку вторгнення Польща прийняла більше українських біженців, ніж будь-яка інша європейська країна, а також надала низку переваг, таких як доступ до охорони здоров’я та освіти, а також можливість працевлаштування».^[1]

Німеччина, яка часто є кінцевим пунктом призначення для багатьох українських біженців, також надає значну підтримку. З 24 лютого 2022 року Німеччина вже надала Україні допомогу на загальну суму понад 14 млрд євро – у вигляді гуманітарної допомоги, прямих виплат або у вигляді зброї. ^[2] За даними Федерального уряду, Німеччина наразі прийняла близько мільйона біженців з України – точна кількість (станом на 27 березня 2023 року) становить 1 066 тисяч осіб. 62 % дорослих біженців це жінки. Частка дітей та молоді віком до 18 років становить близько 34%. Оденак однією з основних проблем у наданні підтримки для біженців став мовний бар’єр. Багато з них розмовляють лише українською або російською мовою, що ускладнює спілкування з місцевими жителями та доступ до основних послуг. І Польща, і Німеччина вирішують цю проблему надаючи біженцям програми мовної підготовки, допомагаючи ефективно спілкуватися з місцевою владою. Центральний портал підтримки «www.germany4ukraine.de» тепер надає важливу базову інформацію чотирма мовами (німецькою, англійською, російською та українською).

Для Німеччини, яка внаслідок міграційної кризи 2015 та наступних років практикувала дуже ліберальну практику прийому біженців, яка не узгоджувалась з партнерами з Центральної та Східної Європи, також існує потреба більш чіткого розрізнення форм прийому біженців, а саме гуманітарного притулку та надання дозволів на проживання для людей, які втікають закордон переважно з економічних причин. Іншою поширеною проблемою є інтеграція біженців у приймаючі суспільства. І Польща, і Німеччина активно працюють над вирішенням цієї проблеми, забезпечуючи програми професійного навчання та працевлаштування для біженців. Це не тільки допомогло біженцям знайти роботу, але й сприяло місцевій економіці, заповнивши деякі існуючі прогалини на місцевих ринках праці.

Для Європи в цілому постає питання про середньострокові та довгострокові перспективи для людей з України. Згідно з нещодавнім дослідженням Центру економічної стратегії (ЦЕС), очікується, що від 0,9 до 2,7 мільйона українців залишаться за кордоном. Опитування також показує нерівномірний розподіл осіб щодо віку. У той час як молодші та більш освічені люди, як правило, залишаються за кордоном, саме ці соціально-демографічні групи вкрай необхідні для відбудови своєї країни в майбутньому. Порівняння польського та німецького досвіду показує, що без скоординованих рішень спільних викликів не обійтися. Посилення німецько-польської координації служб підтримки для людей з України може, не в останню чергу, надати поштовх для подальшої оптимізації цих процесів і всередині ЄС.

Стаття підготовлена в рамках проекту «4Ukraine. Міграційні виклики: уроки з Польщі та Німеччини» проекту «Мости майбутнього. Польща та Німеччина для України» Фонду польсько-німецької співпраці. Проект фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини.

^[1] Cf. Poland is leading Europe’s response to the Russian invasion of Ukraine – Atlantic Council.